Чому потрібно реформувати сектор ВВТ?

Усі аспекти процесів, організації та напрямків нашої роботи орієнтовані на потреби наших клієнтів.

У розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, яка є не лише однією з найкращих у світі, але найкращою для України, основними рушійними факторами реформування сектору внутрішнього водного транспорту України мають бути дієва законодавча база, лібералізація ринку та сприятливі умови для приватних інвесторів.

Ключові кроки для законодавчої реформи ІВТ:

  • Доступ до ринків: забезпечення реального доступу; застосування ліберального режиму, що ґрунтується на дотриманні чинних стандартів (морське та внутрішнє судноплавство); відповідність законодавству ЄС; фактичний доступ до внутрішніх та морських суден, сертифікованих ЄС;
  • Члени екіпажу та судна; перевезення небезпечних вантажів: дотримання стандартів ЄС; сертифікати ЄС, визнані в Україні;
  • Правила судноплавства (вимоги до судноплавства): базуватимуться на рекомендаціях ЄЕК ООН (CEVNI) та Дунайської комісії (ОППД);
  • Різні стандарти ЄС (професійна компетентність фахівців; принципи укладання контрактів та ціноутворення): відповідно до законодавства ЄС;
  • Адміністративні процедури, члени екіпажу, судна: відповідно до норм ЄС;

Незважаючи на те, що закон є вагомим кроком до відновлення внутрішнього судноплавства в Україні, існує потреба в подальших політичних і адміністративних ініціативах, які б забезпечили належні рамкові умови для цього виду транспорту та збільшили його частку на ринку.

  • Річкові інформаційні служби :
    відповідність правових аспектів;
    функціонуючі основні споруди;
    потреба в подальшому фінансуванні;
  • Технічне обслуговування внутрішніх водних шляхів: впорядкована мережа (розміри фарватера), основне положення, передбачене проєктом закону;
    однак інституційне призначення та процедури технічного обслуговування, у т.ч. екологічна оцінка, повинні бути детально розроблені та узгоджені з екологічними стандартами ЄС (Водна Рамкова Директива та інші);
  • Інші положення щодо судноплавства (прогулянкове судно; лоцманський супровід; аварійно-рятувальні роботи; відповідальність): відповідні положення враховують національну практику та традиції;
    однак обов'язковий лоцманський супровід для внутрішнього судноплавства має бути скасований;
  • Інституційний аспект: розподіл обов'язків (Мінінфраструктури; Державна служба морського та річкового транспорту): неточне та часткове
    дублювання; положення щодо утримання річок потребує уточнення;
  • Фінансування на обслуговування та розвиток річки: положення про Державний фонд внутрішніх водних шляхів та його фінансування потребує уточнення;
  • Тарифна політика на вунтрішніх водних шляхах: окремі положення, частково декларативного характеру (портовий збір);
  • Окреме відомство з питань ВВТ для обслуговування інфраструктури, сприяння судноплавству (РІС та супраструктура) та розвитку ринку, що є важливим елементом для подальшого управління річковою системою.